Практики офірування санґу, ялівцевого диму, (བསང་མཆོད་) та суру, спаленого борошна, (གསུར་མཆོད་) є надзвичайно дієвими методами плекання співчуття та щедрості до безтілесних істот, таких як різноманітні зловмисні духи, прети (голодні духи), істоти посмертного проміжного стану бардо, та інших істот, що живляться запахами.

Практика офірування санґу “Ріво санґчо” (རི་བོ་བསང་མཆོད་) походить з одкровення Лхацуна Намкха Джиґме (ལྷ་བཙུན་ནམ་མཁའ་འཇིགས་མེད་, 1597–1650) “Життєва практика відьядгар” (རིག་འཛིན་སྲོག་སྒྲུབ་). Вона напевно є найвідомішою практикою офірування ялівцевого диму, що очищує затьмарення, злодіяння і кармічні борги, усуває перешкоди на шляху духовної практики, а також веде до набуття заслуги та мудрості. Існує багато її садган. Це коротка садгана, складена Дуджомом Рінпоче (བདུད་འཇོམས་འཇིགས་བྲལ་ཡེ་ཤེས་རྡོ་རྗེ་, 1904–1987) для щоденного виконання.

Офірування суру “Зібрання хмар бажаних якостей” (གསུར་མཆོད་འདོན་ཡོན་སྤྲིན་ཕུང་) – це проста та коротка садгана, складена Джамґоном Конґтрулом Лодро Тхає (འཇམ་མགོན་ཀོང་སྤྲུལ་བློ་གྲོས་མཐའ་ཡས་, 1813-1899), яку  застосовують для офірування білого та червоного суру, а також як особливу практику для допомоги істотам посмертного проміжного стану бардо.

Двом садганам передує “Славлення восьми благородних і сприятливих” (འཕགས་པ་བཀྲ་ཤིས་བརྒྱད་པ་), складене Джу Міпхамом Рінпоче (འཇུ་མི་ཕམ་, 1846-1912). Це славлення восьми будд, восьми бодгісаттв, восьми богинь щастя та восьми захисників, що творить сприятливі обставини заради досягнення блага для себе й інших.